Лис 4, 2025 | Оголошення
Санітарно – просвітницька інформація
Вакцина КПК: профілактика кору, епідемічного паротиту та краснухи
Кір, епідемічний паротит і краснуха можуть спричиняти важкі ускладнення — пневмонію, енцефаліт, безпліддя, глухоту, викидні у вагітних і навіть смерть. Єдиним надійним способом запобігти цим хворобам є вакцинація.
Вакцина КПК містить ослаблені (живі) віруси, які не викликають захворювання, але стимулюють імунну систему до вироблення захисних антитіл. У результаті формується стійкий імунітет, який забезпечує тривалий захист — переважно на все життя.
В Україні вакцинація проти кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців із подальшою ІІ дозою в 6 років. Якщо дитина не отримала щеплення вчасно, вакцинацію можна провести пізніше — за рекомендацією лікаря.
Препарати КПК, що використовуються в Україні, мають високу якість, пройшли прекваліфікацію ВООЗ і закуповуються за кошти державного бюджету. Щеплення дітям проводиться безоплатно, дорослим – за власні кошти у всіх закладах охорони здоров’я, які мають ліцензію на вакцинацію.
Можливі короткочасні реакції після щеплення — незначне підвищення температури, почервоніння або набряк у місці ін’єкції, іноді висипка. Ці реакції свідчать про те, що імунна система формує захист і не потребують спеціального лікування.
КПК-вакцина не лише захищає окрему людину, але й сприяє створенню колективного імунітету, який запобігає поширенню вірусу серед населення. Саме завдяки масовій вакцинації в Україні вдалося суттєво знизити рівень захворюваності на кір і попередити епідемічні спалахи.
Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням
ДУ«ДОНЕЦЬКИЙОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/
Жов 21, 2025 | Оголошення
Про що варто знати, коли курить підліток?
Поширеність куріння сигарет серед підлітків віком від 13 до 15 років значно знизилася за останні 20 років але залишається стабільною на рівні 12% останні 7 років. Ці цифри доводять, що молоді люди в Україні курять все менше, і, що найважливіше, менше молодих людей починає курити. Водночас серед молоді зростає куріння кальяну, електронних сигарет та пристроїв для електронного нагрівання тютюну (далі – ТВЕНів). Зокрема, 6,9 % підлітків віком від 15 до 17 років вживають тютюнові віроби для нагрівання, а 19,6 % підлітків є споживачами е-сигарет, 5,1% є теперішніми споживачами бездимного тютюну, а 2,9% – споживачами нікотинових паучів. (GYTS, 2023 рік).
Прогнозується, що половина тих, хто починає палити в підлітковому віці, продовжуватимуть палити протягом 15-20 років. Доведено, що чверть підлітків можуть стати залежними від нікотину після викурювання лише трьох-чотирьох сигарет, а після викурювання п’яти пачок залежними стають майже 60 %. За даними дослідження «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» 2018 року – саме в 10-11 років більшість українських дітей роблять першу затяжку. Глобальне опитування молоді щодо вживання тютюну виявило, що 17,6% дітей у віці 13–15 років є теперішніми споживачами тютюнових виробів (18,9 % хлопців і 12,9 % дівчат відповідно). Підлітки частіше вживають електронні сигарети, ніж звичайні сигарети.
Наслідки пасивного куріння у дітей відрізняються від тих, які мають внаслідок паління дорослі. Якщо у дорослих до найбільш значних наслідків відносять захворювання серцево-судинної системи, то у дітей тютюновий дим, перш за все, впливає на органи дихання, а також психічну діяльність і поведінку. Окремі проблеми дитячого здоров’я викликані комбінованим впливом тютюнового диму до і після народження. До цієї групи патологій відносять запалення середнього вуха, синдром раптової дитячої смерті, поведінкові проблеми та труднощі, що стосуються навчання та функцій нервової системи.
В Донецькій області у 2024 році серед усіх пролікованих в стаціонарі дітей віком 0-17 років перше місце посідають захворювання органів дихання – 2142 дитини – 35,1% (2023 рік- 2205 дітей- 32,8%).
Психологічні причини куріння. Підлітковий вік (10-18 років):
– Найчастіше перші спроби куріння та формування залежності починаються саме в підлітковому віці.
– Під час цього періоду підліток проходить стадію становлення свого особистого «я» та намагається вибудувати власну незалежність.
Причини початку куріння:
- Бажання бути дорослим, самостійно приймати рішення (без усвідомлення відповідальності).
- Групова ідентичність. Тютюнокуріння серед однолітків, в компанії. Надмірна емоційність та занепокоєння бути неприйнятним – занижена самооцінка – відсутність самоідентифікації. Бажання не бути «білою вороною» серед друзів, які палять, штовхає до куріння, потім звичка укорінюється.
- Куріння в сім’ї. Формування поведінки через батьків, котрі палять.
- Популяризація шкідливої звички, реклама, фільми, кумири, спроби чинити опір забороні, нудьга і бажання спробувати щось нове.
Мотивація відмови:
- Неможливе поєднання спорту з тютюном (спортсмени не курять). Спорт – гарна фігура – привернення уваги.
- Заощадження коштів (для особистої потреби: подорожі, гаджети, щось особливе).
- Бажання мати чистий подих, не смердячі димом пальці, волосся, одяг; бажання мати
гарний зовнішній вигляд, запобігання сухості шкіри та появи зморшок, жовтизни зубів.
- Можливі захворювання – неможливість здійснення мрій.
- Бажання контролювати своє життя, кинути курити – це виклик. Людина, яка
поставила собі за мету відмовитися від паління і зробила це, цілком заслуговує на радикальне зростання самоповаги.
Куріння – це насамперед прояв залежності, підліткам необхідно:
- використовувати знання або поради дорослих (лікар, вчитель, батьки) про
наслідки тютюнопаління для прийняття усвідомленого рішення.
- формувати почуття відповідальності за стан власного здоров`я і здоров`я
оточуючих. Відповідальність – неодмінна складова незалежності і дорослішання!
– вміння не боятися висловлювати особисту думку, дотримуватися власних міркувань, а не більшості – є критерієм дорослої, відповідальної та незалежної людини.
В Україні право на бездимне повітря у громадських місцях захищене Законом.
Дотримання громадянами законів є фундаментом для України, як правової держави. Наша держава нині, як ніколи, потребує здорових та сильних українців, які будуть активно залучені до відбудови та розвитку України.
Дбайте про захист свого бездимного середовища та турбуйтеся про здоров’я людей навколо, відмовтеся від куріння назавжди !
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ»
Жов 14, 2025 | Оголошення
За головною дією шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі й впливають на організм, об’єднані в 4 групи:
1) канцерогенні речовини;
Взагалі з димом через легені в організм людини при палінні потрапляє близько 7000 хімічних елементів, з яких щонайменше 250 є токсичними, а 69- канцерогени, включно з: 60 % різних газів і 40 % мікроскопічних дігтярних крапель (аерозолі).
В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59 %), кисню (13,4 %), ще оксид вуглецю (13,6 %), водяна пара (1,2 %), ціаністий водень (0,1 %), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму містить воду (1,4 %), гліцерин та спирти (0,1 %), альдегіди і кетони (0,1 %), вуглеводні (0,1 %), феноли (0,003 %), нікотин (0,002 %) та ін.
Біохімія тютюнового диму і його дія на організм.
Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензопірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполуки миш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут — 210.
Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід — пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю.
Отруйні гази: оксид вуглецю, сірководень, ціанистий водень та ін.
Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).
Нікотин є однією з найпотужніших із відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При випалюванні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25 %. Вміст нікотину в диму головного струменю сигарети від 0,4 до 3 мг — лише 20 % від загальної кількості нікотину в сигареті. В недопалку залишається близько 5 %, а решта 50 % потрапляють в повітря приміщення, де курять. Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.
Тютюновий дьоготь є надзвичайно потужним канцерогеном. Чому курці кашляють? Головною причиною виникнення і розвитку «тютюнового» кашлю є краплі дьогтю, які залишаються в легенях. Речовини, які складають тютюновий дим, викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що пов’язаного з виділенням мокротиння при кашлі. Після випалювання сигарети його добре видно на фільтрі у вигляді коричневого нальоту. Випалюючи в день по пачці навіть так званих «легких» сигарет (в яких вміст тютюнового дьогтю знижений), за рік людина вводить у свій організм до 700-800 г тютюнового дьогтю. Тому не дивно, що рак губи у курців зустрічається у 80 разів, легень у 67 разів, а рак шлунку – у 12 разів частіше, ніж в осіб, які не палять. Саме тютюновий дьоготь має найбільш руйнівний вплив на піднебінні мигдалики, руйнуючи їх клітини та викликаючи розвиток тонзиліту і більш часті ангіни.
Тютюновий дим викликає звуження артерій та погіршення кровообігу. До серця надходить менше кисню і поживних речовин, ускладняється видалення продуктів метаболізму. Оксид вуглецю з сигаретного диму проникаючи в кров, поєднуються з гемоглобіном, замінюючи кисень, що негативно впливає на скорочення міокарда та постачання кисню до тканин та органів, виникає кисневе голодування. Мозок і м’язи (включаючи серцевий) не можуть діяти на повну силу без достатнього надходження кисню. Особливо небезпечно тютюнопаління для хворих на ішемічну хворобу серця.
Акролеїн. Належить до речовин загальнотоксичної дії. Акролеїн провокує розвиток астми, а також підвищує ризик розвитку онкологічних захворювань. Виведення метаболітів акролеїну може призвести до запалення сечового міхура – циститу. Одним із метаболітів цієї речовини в організмі є гліцидальдегід, який у місці його введення в експериментах на мишах і щурах викликає розвиток злоякісних новоутворень та провокує виникнення мутацій у бактеріях і клітинах ссавців.
Ацетальдегід – канцероген, який викликає дефекти плоду.
Бензол, постійне вживання якого призводить до лейкопенії, тромбоцитопенії та анемії. Великі дози бензолу викликають панцитопенію – пригнічення кісткового мозку, його гіпоплазію та апластичну анемію, а також гострий мієлоїдний лейкоз.
Бензопірен, який при курінні осідає на слизових оболонках органів дихання.
1,3-бетадіен впливає на зростання частоти новоутворень.
Формальдегід здатний викликати гострі та хронічні отруєння. У дослідах на тваринах доведено його канцерогенність. Низькі концентрації формальдегіду викликають у людини подразнення очей, носа та шкіри, нудоту, головний біль і запаморочення, вищі викликають почуття стиснення у грудній клітці, головний біль, сильне серцебиття. Формальдегід утворює ковалентне з’єднання з ДНК, утворюючи поперечні зшивки ДНК – білок і викликаючи деструкції молекули цієї кислоти. Завдяки алергічній чутливості до формальдегіду навіть при дуже низьких його концентраціях можуть спостерігатися астматичні симптоми. Сильна дія або така, яка відновлюється, може призвести до ураження нирок. Алергічна реакція, яка виникала хоча б одного разу, потім може виникати навіть при контакті з дуже малою кількістю формальдегіду.
Радіоактивні канцерогени. Окрім хімічних нерадіоактивних канцерогенів, жувальний тютюн і тютюновий дим містять невеликі кількості полонію-210, який є радіоактивним канцерогеном. Радіоактивні сполуки в сигаретному димі осідають у «гарячих точках», де розгалужуються бронхіальні трубки, і де смола з сигаретного диму стійка до розчинення в легеневій рідині, таким чином радіоактивні сполуки мають багато часу для радіоактивного впливу, гниють, перш ніж очищатися природними процесами. У приміщенні радіоактивні сполуки можуть залишатися як загроза для пасивних курців, і чинити більший та небезпечніший вплив, коли ці радіоактивні сполуки вдихаються під час нормального дихання, яке є глибшим і довшим, ніж під час вдихання сигарет. Пошкодження захисної епітеліальної тканини внаслідок куріння лише збільшує тривале утримання нерозчинних сполук полонію-210, що утворюються під час спалювання тютюну. Канцерогенна доза радіації в 80-100 рад потрапляє в легеневу тканину більшості курців, які помирають від раку легень.
В результаті вдихання тютюнового диму, який потрапляє не лише в дихальні шляхи, а й в шлунково-кишковий тракт, подразнюється слизова стравоходу та шлунку, що зумовлює надмірне вироблення шлункового соку. Дим, що надходить під час дихання, має температуру +50-60°С, та не лише нагріває слизову оболонку, але одночасно і сушить її, зменшуючи захисну функцію слизу, викликаючи додаткову його секрецію, а більша кількість слизу затримує виведення назовні пилу та мікроорганізмів, які потрапили в організм.
В організмі людини немає жодного органу або системи, на які б шкідливо не впливав тютюновий дим і його складові частини !
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ»
